Ужгород

квітень 2019
Читати все
 

Місто на річці Уж є обласним центром Закарпатської області і розташоване на кордоні зі Словаччиною. Затишне, тихе і спокійне місто. А також не надто чисельне — всього 150 тисяч людей населяє його.

Їхали ми не просто так туди. Нас запросили друзі, аби ще більше поріднитися і стати кумами один одному.

Були ми там 3 повних дні. Цього сповна вистачило для пізнання Ужгороду. Слід додати, що ми вже були там 2 роки тому півдня, будучи проїздом взимку. Але що таке півдня для цілого міста? Звісно, основну масу цікавого ми отримали з нинішньої поїздки.

Пішохідний міст

Далі хочу виділити такі пункти:

Дорога

Вже десь рік як ходить прямий потяг з Дніпра. Але не кожен день. Оскільки на наші дати (12-14 квітня) цей потяг не ходив, їхали ми з пересадками туди і назад.

Варто зазначити, що Укрзалізниця — це така собі лотерея. Ти можеш взяти білет на Київський потяг, в якому будуть як нові, так і старі вагони. А ціна однакова. І до кінця не знаєш, який вагон тобі попадеться.

І ще, будьте обережні з матрацем, не застеленими білизною. Їхали в новому вагоні-трансформері. Маючи сидячі місця 2 класу, вирішили розкласти верхню полицю та полежати без білизни. Результат — висипи, що чухаються, за всіма ознаками схоже на укуси клопів. От вам і новий вагон!

Залізничний вокзал

Житло

Оскільки ми жили у друзів (вже кумів), за житло ми не платили. Але заради цікавості подзвонили в готель недалеко від центру, щоб взнати ціну — 500 грн двомісний номер з одним ліжком і без сніданків.

Сакури

Основна візитна картка цього міста — це сакури, що цвітуть в квітні рясним рожевим цвітом. Вони не пахнуть, як багато хто думає. Цвітуть всього тиждень за теплої погоди і десь 2 тижні за прохолодної. Ми якраз потрапили на цей період. І це божественно!

Сакури є по всьому місту. Є ціла алея сакур недалеко від Храму Христа Спасителя по вулиці Заньковецької. Я ледве стримувала себе від того, щоб не фотографуватися біля кожного дерева)

Алея сакур на вулиці Заньковецької

А також крім них цвіте все інше: тюльпани, магнолії, плодові дерева. До речі, весна в Ужгороді завжди починається десь на 2 тижні раніше у зв’язку з теплішим кліматом, бо місто за Карпатами.

Квіти Ужгорода

Уж

Річка Уж протікає через все місто, прикрашаючи його. Тому з двох сторін річки є набережні (Київська і Незалежності), якими можна прогулятися. На правому березі на набережній є Липова алея. Я тільки уявляю, які там запахи влітку, коли вони цвітуть!

Липова алея

Пішохідні зони

Окрім набережних і пішохідного моста, в Ужгороді є 2 пішохідні вулиці в центрі — Корзо і Волошина. А також пішохідний провулок Гірчичне зерно, де є прикольні розписи на стінах, магазинчики і кафешки.

Провулок Гірчичне зерно
Знайшли путівник по Ужгороду для незрячих мовою Брайля.
Путівник для незрячих

Зелені зони

До того ж, гуляючи центральною частиною, неможливо не натрапити на сквери. Їх тут немало.

Також відвідали Боздоський парк. На карті він відмічений чималою зеленою плямою. Чесно кажучи, це парком важко назвати. Захаращена, недоглянута територія з стежками, протоптаними людьми. Ліс, я б сказала. Та ще й дуже засмічений людським сміттям. Ну чому люди думають, що коли територія не доглянута, можна кидати сміття?

Боздоський парк

Ліхтарник

Ще одна пам’ятка, що вирізняє Ужгород з інших міст — .пам’ятник ліхтарнику Дяді Колі Ви знайдете його на перетині вулиць Волошина і Корзо. Цей пам’ятник в честь реальної людини — Миколи Дерев’янко, відкритий в 2010 році.

Дядя Коля щодня зранку і ввечері обходив усі центральні вулиці міста, щоб запалити та погасити ліхтарі в потрібний для цього час. Незвичайна професія і відданість справі протягом довгих років зробили цю людину відомою.

Ліхтарник дядя Коля

Мініатюрки

Гуляючи містом, можете натрапити на цікаві мініатюрні статуетки. Вони розкидані по місту в неочікуваних місцях. До того ж, всі абсолютно різні.

IMG_2585
Мініатюрні статуетки

Ужгородський замок

Сам замок неодноразово перебудовувався і піддавався змінам. Дуже добре збереглися фортифікаційні стіни.

Тут можна цілий день блукати по території, споглядаючи різні зали з експозиціями, адже в самому замку розташований краєзнавчий музей. В музеї представлено різні напрямки: історія, археологія, природа. Є багато речей, експонатів, предметів побуту зі старих часів. Любителям історії точно сюди треба)

Ужгородський замок

Сейсмічна зона

В Ужгороді є всього дві 16-поверхівки. А всі інші будинки не вище 9 поверхів. Це пов’язано з сейсмічною активністю літосферних плит.

Проспект Свободи

Коли немає висоток, особисто в мене складається враження, що місто невеличке, затишне і комфортне. Можливо тому наші куми перебралися жити туди=)

Совине гніздо

Це історична пам’ятка архітектури, в минулому тут були винний льох та амбар. Ця будівля своїм виглядом трохи нагадує Ужгородський замок.

Зараз це відома туристична локація, бо тут проводять різноманітні ярмарки, де продають вино, мед, настоянки, сир та інші смаколики. Оскільки на наше перебування випало проведення «Сакури фесту», ми потрапили на один з таких ярмарків.

Совине гніздо

Цигани

В цьому місті є цілі поселення циган. Не хочу казати, що це погані люди, адже не варто стригти всіх під одну гребінку. Можете бачити їх жебракування на вулицях, і причому нахабне. Коли не просто людина стоїть на місці, а підходить до столика в кафе і не відійде, поки щось не даси. Тому будьте обережні з гаманцями.

В Ужгороді знаходиться один з найстаріших ясенів України — ясень Масарика.

Деца у Нотаря

Будете в Ужгороді — зайдіть обов’язково до корчми "Деца у Нотаря". Це не просто ресторан, а арт-об’єкт. Купа цікавих прикольних декорацій, вивісок, картинок, жартівливих написів на побутові, політичні, фізіологічні, етнічні та інші контроверсійні теми. Смачна кухня і прийнятні ціни.

Власник корчми — Павло Чучка, кандидат філологічних наук, депутат міської ради, мовознавець і просто активний місцевий діяч. Довгий час вивчав місцевий діалект і написав однойменну книгу. Ця книга — збірник сатиричної поезії, гумористичних мініатюр, написаних мовою околиць Ужгорода. Ми з Віктором читали цю книгу. Цікава, незвична і лише місцями зрозуміла мова :). Дуже часто під кожним віршем є розшифровки складних для розуміння слів.

Висновок

Дуже комфортне місто, яке порадувало нас чудовими ароматами квітів, цвітінням сакури, смачною кухнею Деци, великими і мініатюрними пам’ятниками, гарними скверами, набережною…

Також це місто має суттєві переваги: близькість кордону зі Словаччиною (а отже і можливість гайнути в Європу на день-два), поряд Карпати та м’якший клімат у зв’язку з цим, а також українська мова звучить скрізь. Хай зі своїми діалектизмами, але українська!

Порівнюючи зимовий Ужгород і весняний, звісно, я більше схиляюсь до весняного. Якщо є вибір, коли їхати в Ужгород — їдьте саме в цей період. Квітучі сакури дадуть вам таке естетичне задоволення, що будете згадувати це місто з радістю і посмішкою на обличчі.

Дякую вам за прочитання цієї статті і нехай ваше життя наповниться яскравими весняними ужгородськими барвами!)

Також тисніть на значок - підписуйтесь на наш інстаграм